Науковці Інституту історії НАН України подарували книгозбірні університету нові видання – про що вони?

Бібліотека Університету Григорія Сковороди в Переяславі > Новини > Науковці Інституту історії НАН України подарували книгозбірні університету нові видання – про що вони?

Фонд університетської книгозбірні збагатився новими виданнями з історіографії. Книги були презентовані авторами – провідними науковими співробітниками відділу української історіографії Інституту історії України НАН України Іриною Колесник та Олексієм Ясем і передані в дар університетській бібліотеці у рамках теоретико-методологічного семінару «Сучасна українська історіографія: тенденції, проекти, ризики», який відбувся 18 червня 2021 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі.

Віднині в нашій бібліотеці усі охочі зможуть ознайомитися з такими виданнями:

Історіографічна класика : антологія української історичної думки ХІХ–ХХ ст. / відп. ред. і авт. вступ. слова В. Смолій ; авт. супров. ст., уклад. приміток, комент., покажч. і бібліогр. О. Ясь ; НАН України; Ін-т історії України. – Київ, 2020. – 600 с.

В антології републіковано тексти істориків Володимира Антоновича, Дмитра Бантиша-Каменського, Лева-Ростислава Біласа, Михайла Грушевського, Олександра Домбровського, Дмитра Дорошенка, Михайла Драгоманова, Олександри Єфименко, Олени Компан, Мирона Кордуби, Миколи Костомарова, Бориса Крупницького, Пантелеймона Куліша, В’ячеслава Липинського, Михайла Максимовича, Олексія Мартоса, Олександра Оглоблина, Лева Окіншевича, Віктора Петрова, Омеляна Пріцака, Степана Томашівського, Дмитра Чижевського, Федора Шевченка. Представлено як добре знані, так і маловідомі студії, які відображають прикметні риси й стилі українського історичного письма, концептуальні пропозиції та дослідницькі стратегії у світлі пізнавальних ситуацій різних культурних епох ХІХ–ХХ ст.

Для науковців, викладачів, студентів, усіх хто вивчає історію української історіографії.

Колесник І. Глобальна історія: історія понять / І. Колесник; НАН України; Ін-т історії України. – Київ, 2019. 348 с.

Глобальна історія – це найновіший напрям сучасної історіографії. Від початку виникнення терміна в 1990-х pp. і до сьогодні навколо нього ведуться дебати, дискутується питання співвідношення «глобальної історії» з такими спорідненими поняттями, як «всесвітня», «універсальна», «загальна», «світова», «компаративна», «велика», «транснаціональна», «зв’язана», «заплутана» історія тощо. Традиційно глобальна історія вивчалася як історія держав, імперій, цивілізацій, значних ареалів, земних півкуль. Нині глобальна історія вступила в рефлексивну стадію, а релевантним методом визначення її предметного поля та методологічного інструментарію стала історія понять, що дає можливість подивитися на глобальну історію як на концепт та історичну ідеологію епохи, котра глобалізується; визначити її місце як категорії-референта у великому лінгвістичному сімействі, а також семантичний зв’язок із такими конструктами, як «відсталість», «імперський меридіан», «відродження – культурний трансфер». У книзі глобальну історію представлено трьома типами історієписання: транснаціональна історія, соціальна теологія, перехресна історія.

Нариси з соціокультурної історії українського історієписання: субдисциплінарні напрями: колект. монографія / О. Удод, Я. Верменич, О. Ковалевська, О. Ясь / упоряд. текстів й наук. апарату: С. Блащук, Н. Пазюра; за заг. ред. В. Смолія; НАН України ; Ін-т історії України. – Київ : Генеза, 2018. 288 с.

Розглядається становлення, конституювання й інституціоналізація субдисциплінарних напрямів у розрізі інтердисциплінарних трансферів і міждисциплінарних впливів. Висвітлюються субдисциплінарні перетворення та конфігурації інтелектуальної історії, регіональної історії та візуальних студій. Аналізується багатоманітна взаємодія історичної науки з медійною та публічною сферами сучасного суспільства як потенційними площинами субдисциплінарних метаморфоз. Подаються огляди історії субдисциплін, зокрема провідних тенденцій, концептуальних пропозицій, міждисциплінарних сполучень й інтердисциплінарних обмінів, основних пізнавальних ситуацій, дослідницьких практик і стратегій учених-фундаторів напрямів та ін.

Для науковців, викладачів, усіх, хто цікавиться історією українського історієписання.

Нариси з соціокультурної історії українського історієписання: субдисциплінарні напрями – 2: колект. монографія / О. Удод [та ін.] / упоряд. Н. Пазюра; за заг. ред. В. Смолія; НАН України; Ін-т історії України. – К.: Генеза, 2019. 288 с.

Розглядається становлення і конституювання низки субдисциплінарних напрямів ‒ локальної історії, соціальної історії, економічної історії, публічної історії та історії права. Висвітлюються основні періоди, провідні тенденції, домінуючі практики, а також ролі визначних учених у формуванні певного субдисциплінарного сегмента. Аналізуються інтердисциплінарні й міждисциплінарні трансфери, концептуальні пропозиції, дослідницькі стратегії, пізнавальні ситуації та понятійний апарат.

Для науковців, викладачів, усіх, хто цікавиться історією українського історієписання:

Смолій В. Ідеали будучності та злободенна сучасність, або Як українці уявляли й проектували своє майбутнє (XX – початок XXI ст.): аналітична записка ; за ред. В. Смолія ; НАН України ; Ін-т історії України. – Київ, 2019. – 44 с.

Висвітлюються візії та проекції українських інтелектуалів щодо гаданої прийдешності. Показуються дисциплінарні сфери, предметні області, інструментальні можливості й пізнавальні ліміти для застосування концепцій генерацій з обсягу студіювання різних пластів поколіннєвих уявлень. Розглядаються суспільні ідеали, бачення та сприймання низки генерацій українських інтелектуалів у світлі великих темпоральних сегментів – дореволюційного, міжвоєнного, біполярного та пострадянського. Аналізуються пізнавальні, світоглядно-культурні й емоційно-психологічні орієнтири «діючих» генерацій у відмінних темпоральних перспективах. Пропонується прикладна типологія візій українських інтелектуалів стосовно уявної будучини.

На основі матеріалів, узагальнень і висновків монографічної студії «Суспільні ідеали та уявні проекції українського майбутнього у репрезентації «діючих» генерацій інтелектуалів ХХ – початку ХХІ ст.» (К., 2019) сформульовано низку практичних рекомендацій, які можуть бути використані у сфері політики знання, освітніх, просвітницьких, науково-популярних, медійних, комунікативних та інших практик

Смолій В. Суспільні ідеали та уявні проекції українського майбутнього у репрезентації «діючих» генерацій інтелектуалів XX – початку XXI ст. / В. Смолій, О. Ясь; за ред. В. Смолія; упорядкування бібліогр., імен. і предмет. покажч. С. Блащук ; НАН України; Ін-т історії України. – Київ, 2019. – 302 с.

Висвітлюється динамічний і мозаїчний діапазон уявлень українських інтелектуалів щодо гаданого майбутнього у багатоманітних контекстах і трансформаціях українства протягом XX – початку XXI ст. Акцентується увага на впливах поколіннєзих метаморфоз і варіативних «просторів досвіду» як на загальний горизонт очікуваної прийдешності, так і на візії українських діячів. Розглядається формування, становлення, еволюція, або, навпаки, суцільне переформатування уявлень українських мислителів під час революцій і воєнних катастроф стосовно імовірної будучини. Окреслюються найголовніші вектори та проекції, пов’язані з циркуляцією уявлень про українську ідею чи загальнонаціональний ідеал, притаманні «діючим» генераціям інтелектуалів того чи іншого періоду. На основі компаративних запитів у розрізі «вічних питань» суспільного буття показуються й аналізуються уявні перспективи майбутнього українства, зокрема, становища українського соціуму, ролі національної аристократії / еліти, місця України на мапі світоустрою, війни та миру та ін.

Бібліотека щиро вдячна дарувальникам.

Пресцентр бібліотеки

 

Перейти до вмісту